УСТИЛАТИ (ВСТИЛАТИ), аю, аєш, недок., УСЛАТИ (ВСЛАТИ), устелю, устелеш, док., перех., розм. Те саме, що устеляти. Кімнати її він услав килимами (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 5); В огороді хмелинонька Грядки устилає (Павло Чубинський, V, 1874, 280); Пада листя із тополі, устилає темний ідол [діл] (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 116); * Образно. Довго хмарами небо покрите було, Довго землю встилали тумани (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 70); Квітчає парк червоним листом Карнизи, ліхтарі, дроти, Встилає килимом барвистим Майдани, вулиці, мости... (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 35).