УСИЧУВАТИ, ую, уєш, недок., УСИТИТИ, усичу, уситиш, док., перех., діал. Вбирати1 1. Він [вітер] летить здалеку,.. всичує в себе і тишу села, і клекіт міста (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 388).
УСИЧУВАТИ, ую, уєш, недок., УСИТИТИ, усичу, уситиш, док., перех., діал. Вбирати1 1. Він [вітер] летить здалеку,.. всичує в себе і тишу села, і клекіт міста (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 388).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 488.