в означеннях
Тлумачення, значення слова «утамовувати»:

УТАМО́ВУВАТИ (ВТАМО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УТАМУВА́ТИ (ВТАМУВА́ТИ), ую, уєш, док., перех.

1. Переборювати, стримувати, припиняти вияв якого-небудь почуття або відчуття. Сліз не можу втамувати, щасливих, гордих сліз... Все гладжу плечі [сина] (Володимир Сосюра, II, 1958, 471); Він ніяк не міг втамувати тремтіння (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 35); Втамовуючи страх, Василько ішов між ними [жандармами] вперед (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 78);
//  Ослабляти, заглушати. Йшла [Надія], спотикаючись, мало не бігла. І хотілося йти ще швидше, немов це могло хоч трохи утамувати той біль (Яків Баш, Надія, 1960, 88).

2. Задовольняти голод, спрагу і т. ін. Утамувала левиця жагу, із джерела напившись (Микола Зеров, Вибр., 1966, 323).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 505.

Коментарі (0)