в означеннях
Тлумачення, значення слова «утішливий»:

УТІ́ШЛИВИЙ (ВТІ́ШЛИВИЙ), а, е.

1. Який виражає радість, задоволення. Всі його знали, усі дивували, Чув він хвалу собі скрізь, Бачив, як усміхи втішливі грали, — Тільки не бачив він сліз (Леся Українка, I, 1951, 342).

2. Те саме, що утішний 1. Сад тихо шелестів листям, наче шепотів йому [Горленкові] щось утішливе (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 40); Є люди щедрі на втішливе слово.. І хоч яке в тебе горе, вони неодмінно почнуть запевняти, що в тому нічого жахного немає (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 8).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 514.

Коментарі (0)