УТІ́ШНЕНЬКИЙ (ВТІ́ШНЕНЬКИЙ), а, е. Пестл. до утішний. — А я оце дітлахам у дитячий садок пищики роблю. Такі ж утішненькі дітоньки! (Остап Вишня, I, 1956, 256).
УТІ́ШНЕНЬКИЙ (ВТІ́ШНЕНЬКИЙ), а, е. Пестл. до утішний. — А я оце дітлахам у дитячий садок пищики роблю. Такі ж утішненькі дітоньки! (Остап Вишня, I, 1956, 256).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 514.