в означеннях
Тлумачення, значення слова «утішно»:

УТІШНО (ВТІШНО). Присл. до утішний. Мені б нічого й стояти тут, так утішно дивитись, коли доросла людина, громадянин, мов заєць той, полохається абичого (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 165); Як же бучно, як же втішно Всім гулялось на весіллі (Леся Українка, I, 1951, 373); Пилипко вчепився за материну шию руками, припав до неї головою і так утішно на всю хату залився! — Не маючи з ким погратися, він пустував тепер хоч із матір'ю (Панас Мирний, IV, 1955, 290);
//  у знач. присудк. сл., кому. Про почуття заспокоєння, задоволення, радості, яке когось охоплює. Втішно було мені добре слово почути (Словник Грінченка); В душі він пишається своєю матір'ю, йому втішно знати, що її шанують робітники (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 101).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 514.

Коментарі (0)