в означеннях
Тлумачення, значення слова «утоптувати»:

УТОПТУВАТИ 1 (ВТОПТУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОПТАТИ (ВТОПТАТИ), опчу, опчеш, док., перех.

1. Ущільнювати яку-небудь масу, вирівнювати якусь поверхню, топчучи ногами. [Кукса:] Я утоптував осьдечки землю, бачте, якась чортяка покопирсала?.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 191); Скоро полк звернув від залізничної колії в степ.. В темряві рухаються тисячі ніг, утоптуючи сніг на нескінченних степових просторах (Іван Багмут, Записки.., 1961, 45); Кругом підіймаються копички, а дівчата товчуться на них,.. ногами втоптують сіно (Михайло Стельмах, I, 1962, 524); Він говорив про те, що от він, Василь Гавриш, із своєю бригадою з семи душ за сьогоднішню зміну вклали сто кубометрів [бетону], сто кубометрів утоптали оцими ногами! (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 207).

2. рідко. Щільно заповнювати, набивати щось; натоптувати. Кожен з них [уланів] пхав за пазуху добуті гостинці, втоптував кишені різним дріб'язком (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 22).

3. тільки док. Прокласти стежку, дорогу і т. ін., часто ходячи по тому самому місцю. Утоптала стежечку Через яр. Через гору, серденько, На базар (Тарас Шевченко, II, 1963, 165); Утоптав доріженьку, гей, Перестав ходить, та гей, гей, гей, гей! Зробив худу славоньку, Покинув любить (Українські народні ліричні пісні, 1958, 227); Пішоходці вкоротили собі дорогу: замість ходити битим шляхом, вони здавна втоптали вузеньку стежечку навпрошки, через город Химченків (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 337); Недаром понад лугом, через міст утоптав до неї [дівчини] яром довгу стежку гармоніст (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 60);  * Образно. Ти досягнув становища високого і чину,.. Та не втоптав ти стежечки, поете, До людських душ (Любов Забашта, Вибр., 1958, 46).
Утоптувати (утоптати) стежечку до серця див. стежечка.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 517.

Коментарі (0)

УТОПТУВАТИ 2 див. втоптувати 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 517.

Коментарі (0)