в означеннях
Тлумачення, значення слова «утроба»:

УТРО́БА, и, жін.

1. Внутрішня частина живота тіла людини або тварини. [Альбіна:] Я кидала те хворе немовлятко для служби вірі, я його труїла своїм перегорілим молоком. Ой, я її [доньку] струїла ще в утробі своєю кров'ю (Леся Українка, III, 1952, 314); Як мати мріє про зачату у своїй утробі дитину, уявляючи її перед очима, так брати Річинські.. мріяли і уявляли собі той майбутній санаторій (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 41); Значний період свого розвитку тваринний організм проходить в утробі матері (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 413); Голуба акула — риба живородна. В її утробі розвивається 30—50 яєць, але на світ появляється лише кілька акуленят (Знання та праця, 9, 1970, 32).

2. заст. Живіт, черево взагалі. Вам тільки б латочку трави, Знайдете, наб'єте утроби — І ситі, і блаженні ви! (Микола Зеров, Вибр., 1966, 422); — Мерзенний п'янице! — вигукнув він.. — Винним зелієм [зіллям] утробу свою услаждаєш [тішиш]? (Олесь Донченко, III, 1956, 148); — Не подобає воїну, не учинивши подвигу.., утробу свою насищати (Яків Баш, На землі.., 1957, 62).
Ненаситна утроба: а) про ненажерливу людину або тварину; б) про того, кому важко чогось настачити. — Баби — це ж ненаситна утроба. Колись моя і на великдень у верзунах ходила. Справив їй святешні чоботи, так вона їх.. вже і в будень тягає (Михайло Стельмах, II, 1962, 21).

3. перен. Про внутрішній світ людини, її потаємні думки, почуття і т. ін. Яга, під пелену підкравшись, Гадюкой [гадюкою] в серце поповзла.., В Аматі рай собі найшла. В отравлену її утробу Наклала злості (Іван Котляревський, I, 1952, 177); Бажання куці, та неситі й злі Дарма таїть їх немічна утроба (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 73).

4. перен. Про внутрішню частину чого-небудь. Я чую, як гуде в диму земна утроба (Володимир Сосюра, I, 1957, 66); Вантажна машина.. проскочила повз нього і зупинилась, випускаючи з своєї утроби хрипле, простуджене гарчання (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 3); Здавалося, пливун заманює їх все дальше й дальше, щоб навіки сховати [прохідників] в своїй слизькій холодній утробі (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 232); Начиняв пароплавів утроби смертоносним вогнем капітал (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 96).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 523.

Коментарі (0)