в означеннях
Тлумачення, значення слова «утверджувати»:

УТВЕ́РДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., УТВЕРДИ́ТИ, джу, диш, док., перех.

1. рідко. Міцно укріплювати, встановлювати на чомусь. Хто її [ялину] утвердив на кремінні? (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 24).

2. Установлюючи що-небудь, робити міцним, непорушним; остаточно зміцнювати. Люди утверджують свою владу, своє торжество над землею і стихіями, підкоряють розумному контролеві природу (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 204); Від комсомольських часів ще збереглися в ній бурхлива запальність і.. чиста віра її молодості — віра в те, що життя, яке вона будує, яке зі всією пристрастю утверджує, це життя може й повинно бути досконалим, давати людині повноту радості й щастя (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 81); Се письмо мало бути.. документом, котрий може або утвердити його любов, або знівечити її до самої основи (Іван Франко, III, 1950, 458); Утвердивши радянську владу і завоювавши право на землю й на комуністичну мрію, Микита Гопченко прибув до свого села ранньої весни (Юрій Яновський, II, 1954, 156); Творчість Шевченка утвердила реалізм в українській літературі (Українська література, 8 клас, 1957, 218).
 Утвердити себе як хто, що — зміцнівши, проявити себе певним чином. Наше мистецтво утвердило себе як мистецтво життєвої правди, і тому воно оптимістичне за своєю суттю (Літературна Україна, 12.I 1965, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 505.

Коментарі (0)