в означеннях
Тлумачення, значення слова «утворювати»:

УТВОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., УТВОРИТИ, орю, бриш, док., перех.

1. Робити що-небудь в процесі праці, творчості. Удосвіта ж, чуть засіріє,.. сапери, разом з стрільцями, візьмуться утворювати зону загородження (Микола Трублаїні, I, 1955, 64); Мені здається, що якби ти мала літературний талан, ти б утворила на сій основі щось палкіше (Леся Українка, III, 1952, 688); Співала [Маруся] пісню... Чи снила її в тихім передранішнім сні, чи зараз утворила в це свято натхнення — не знала сама, але співала (Гнат Хоткевич, II, 1966, 149); Для гордості немає слів, Коли нові назвемо ми моря, Що їх народ радянський утворив, Скоряючи природу (Максим Рильський, III, 1961, 113);
//  Робити що-небудь в процесі якоїсь дії, руху і т. ін. Двір запрудили вози, вози і вози як на ярмарку. Нескінченним чорним потоком розтікалися вони в різні кінці дворища, утворюючи пробки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 145); Намагались [печеніги] забігти наперед, стиснути їх [руських воїнів] з боків, утворити нове коло... (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 638).

2. Викликати появу, виникнення чого-небудь. Вода ринула широкою пеленою з суцільного каменя, підпертого чотирма могутніми високими колонами, утворюючи внизу озерце (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 40); На протилежність рослинам тваринні організми, як правило, можуть утворювати білок тільки з білкових речовин (Наука і життя, 1, 1957, 11); Кущі в одному місці зовсім сплелися верховіттям, утворивши просторий купол (Юрій Смолич, II, 1958, 47); Уламок снаряда, розітнувши бійцеві руку вище ліктя, утворив дві рвані губи, і з них, як із джерела, била ясна кров (Олесь Гончар, III, 1959, 43);
//  Об'єднуючись, складати єдине ціле. Іноді кілька сімей [вовків] збираються в гурт, утворюючи вовчу зграю (Наука і життя, 2, 1959, 46);
//  тільки недок. Являти собою або якимсь своїм елементом, дією що-небудь. Недавно я почув цей голос [горлиці] у чудесному лісі, де буки й тополі та інші листвяні дерева ніжним шумом своїм утворювали для нього щонайкраще тло, і зрадів йому, як голосові друга (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 74); Бальні сукні дівчат утворювали химерний карнавал яскравих барв і кольорів (Олесь Донченко, III, 1956, 17); Між двома глиняними скелями, що утворюють вузькі ворота, вгорі — голубе небо, внизу — чиста, як сльоза, вода (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 227).

3. Засновувати, організовувати що-небудь. Робітники починають з того, що утворюють коаліції проти буржуа; вони виступають спільно для захисту своєї заробітної плати (Маніфест комуністичної партії, 1947, 23).

4. тільки док. Зробити щось несподіване, незвичайне. Не придумає, що б його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 506.

Коментарі (0)