в означеннях
Тлумачення, значення слова «утихомирювач»:

УТИХОМИ́РЮВАЧ (ВТИХОМИ́РЮВАЧ), а, чол. Той, хто утихомирює кого-, що-небудь. — Тільки підійди котрий, щелепу розтрощу! — застеріг їх [панських слуг].. Шмалько.. Справник зрозумів, що взяти цього відчайдушного рибалку навряд чи пощастить.. і він не виконає своєї місії як наглядач порядку і втихомирювач цієї гайдамацької ватаги (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 56); Отакий він [Г. Державін] був завжди: подивитися — кріпосник з кріпосників, царю підпора, втихомирювач Пугачовського бунту. А копнути глибше — нікого не ненавидів він так, як дворянство (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 104).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 511.

Коментарі (0)