УТИРАТИСЯ 1 (ВТИРАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УТЕРТИСЯ (ВТЕРТИСЯ), утруся, утрешся, док.
1. Утирати своє обличчя, тіло. Вже й потомились [дівчата], вже і хусточками утираються, вже б їм і годі, вже і другим хочеться потанцювать... так що ж бо? — музика гра та й гра! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 30); Він ще раз линув води на голову, підвівся, узяв рушник і почав утиратись (Панас Мирний, I, 1954, 325); Дівчата біжать стрімголов умитися з криниці і втертися червоним поясом — на красу (Юрій Яновський, II, 1958, 182); Першої хвилини Юра заліз під канапу і почав був плакати. Але зразу ж утерся і пошкандибав до себе (Юрій Смолич, II, 1958, 19).
2. Виїжджуватися, робитися рівним (про дорогу, шлях).
3. тільки недок. Пас. до утирати1 1—4.