в означеннях
Тлумачення, значення слова «уважати»:

УВАЖАТИ (ВВАЖАТИ), аю, аєш, недок.

1. неперех., перев. із спол. що. Мати якусь думку; думати, гадати. Вона [мама] уважала, що мені треба вийти на свіже повітря (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 360); Андрій Бурма вважав, що він найкраще за всіх уміє бігати на лижах (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 122); Ми, радянські перекладачі, прийшли до одностайної твердої думки: ми вважаємо, що переклад з будь-якої мови на будь-яку мову принципово можливий, — незалежно від того, на якому щаблі розвитку та чи інша мова стоїть (Максим Рильський, IX, 1962, 60).

2. перех., ким, чим, яким, за кого — що, за якого. Визнавати якимось, прирівнювати до кого-, чого-небудь, давати якусь оцінку. Дійшло до того, що ніхто вже Вареника не вважав і за чоловіка, а так-таки за самісінького куцого… (Панас Мирний, I, 1949, 138); Двірський економ.. уважав Василину майже за двірську наймичку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 64); Участь в збірнику наших кращих молодших письменників я уважаю дуже і дуже бажаною (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 220); [Руфін:] Я б за щастя вважав, якби ти в мене оселився (Леся Українка, II, 1951, 357); Вранці, перед сніданком, примусили її випити якийсь гіркий чай. З цього дізналася Дарка, що її вважають за хвору (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 4); Командири й товариші вважали Уралова людиною впертою, вольовою, настійливою, людиною, для якої почуття обов'язку понад усе (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 309); Вважаю неможливим, як дехто цього вимагає, щоб автор поетичного перекладу, отже й сам поет, цілком забув про себе, цілком підкорився індивідуальності іншого поета (Максим Рильський, IX, 1962, 21); Гуро не вважав за потрібне відповідати на таке глузливе запитання (Володимир Владко, Аргон. Всесв., 1947, 104).

3. неперех. Спостерігати, уважно дивитися з якоюсь метою або обирати що-небудь предметом своєї уваги. Він [Олекса] догадався, що се його власні сини, вернув до них і велів їм іти під ліс і уважати, щоб товариші несподівано не надійшли (Іван Франко, VIII, 1952, 203); — Паскудна трава! — буркнув Яким, — паскудна трава! Треба буде при волочінні уважати, аби й корінчика не лишилося (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 45); Дід посадив його [Петрика] на коліна і уважав, аби в печі горшки не позбігали (Марко Черемшина, Тв., 1960, 34);
//  на кого — що, діал. Слідкувати за ким-, чим-небудь. [Публій:] Воно то правда, що жінці, ще й матроні, випадає на кожний крок свій уважати пильно (Леся Українка, III, 1952, 171).

4. неперех., на кого — що. Зважати на кого-, що-небудь, надавати значення чомусь, рахуватися з ким-, чим-небудь. Не вважай на врожай, а жито сій, — то хліб буде (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 98); Косаря уночі Зострічають [зустрічають] сичі, Тне косар, не спочиває, Й ні на кого не вважає, Хоч і не проси (Тарас Шевченко, I, 1951, 394); — До французької мови і до музики добре і я бралась; до танців тож.. На се вже кожен уважає, кожен і похвалить (Марко Вовчок, I, 1955, 104); Князь Ігор очі до зеніту звів І бачить: сонце під покровом тьмяним; Далека Русь за обрієм багряним, І горе чорний накликає Див. Та не вважає князь на віщий спів (Микола Зеров, Вибр., 1966, 51); [Лизогуб:] Нам потрібен такий гетьман, що об'єднає увесь народ, щоб на нас вважали у Варшаві (Олександр Корнійчук, I, 1955, 210);
//  Брати до уваги, враховувати щось. — Уважай, яка мати смутна, та й у якій вона тривозі... (Марко Вовчок, I, 1955, 207); Корабелю, вважай, знову помчать тебе В море хвилі буйні... Що ти?.. Вертай назад (Микола Зеров, Вибр., 1966, 268); — Уважай, найбільше можна заробити у німців-колоністів, але ті й силу твою вибиватимуть, мов горстку конопель (Михайло Стельмах, I, 1962, 472);
//  Пильнувати, бути обережним, уважним. Місцями остерігав Олекса Якими, щоби уважав і не впав до якої ями (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 25); [Бабуся:] Вважайте, крихотки [каченятка], вважайте! Як лиса вгледите, — втікайте! (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 476);
//  діал. Слухати, бути уважним. — Але-бо ти, Грицю-небоже, нічого не вважаєш, — крикнув на нього професор і покрутив його за вухо (Іван Франко, II, 1950, 58); — Слухайте ж, — говорив далі Стрибог, — та нехай же мені ніхто вже не перебиває, а вважайте добре, аби ви мене порозуміли (Лесь Мартович, Тв., 1954, 136). Не вважаючи на що — не звертаючи уваги на щось, не рахуючись з чимось. Він.. наговорив синам сім мішків гречаної вовни, не вважаючи на святу п'ятницю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Не вважаючи на все, що було, у неї [Левантини] в серці завсігди жевріла іскра кохання до Романа (Борис Грінченко, II, 1963, 285); Уважаючи на що — беручи до уваги, враховуючи щось. [Префект:] Я ощадив його, вважаючи на молодощі ніжні (Леся Українка, III, 1952, 455); Уважаючи на гармидер бойовий, що стояв над берегом озера, вершники під'їхали занадто близько й почали розглядати мури й окопища (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 60); Уважай сам (сама); Уважайте самі — зважай, вирішуй сам (сама), зважайте, вирішуйте самі. Чи добра кобила? — Вважайте самі (Словник Грінченка); Як уважаєш (уважаєте) — вживається у відповіді з відтінком перестороги, має значення: як хочеш (хочете). [Саня:] Та ходи ж і ти, Любочко! [Любов:] Ні, я не можу. [Саня:] Ну, як уважаєш... (Леся Українка, II, 1951, 53).

5. у знач. вставн. сл. вважай, вважайте. Уживається у значенні, близькому до слів можна сказати, мабуть. — Що то значить — Батьківщина!.. Доки маєш її, ти багатий, ти й дужий, ти й усім потрібний, Романе... А не дай би бог її втратив, отоді вже, вважай, нема в тебе нічого (Олесь Гончар, III, 1959, 192); — Старієте, Антоне Андрійовичу, — зауважила Уляна Григорівна.. — Нічого не вдієш, матінко; вважай, за половину шостого десятка перевалило (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 31); Давно те було — літ, вважай, з п'ятдесят, Як ми посадили чудесний цей сад (Іван Нехода, Чудесний сад, 1962, 5).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 362.

Коментарі (0)