УЗАГА́ЛЬНЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до
узагальнити. Колосальний досвід соціальної і політичної
історії, узагальнений Леніним в його працях, послужив
йому основою для розроблення теорії, програми і
тактики більшовизму на різних етапах революції (Комуніст України, 9, 1965, 12); В основу сонати Михайло Лукич
поклав власні переживання, звісно, певною мірою доповнені
та узагальнені (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 104);
//
узагальнено, безос. присудк. сл. У Програмі КПРС..
узагальнено корінні питання будівництва комунізму,
актуальні проблеми світового робітничого і
національно-визвольного руху (Комуніст України, 9, 1964, 20).
2. у знач. прикм. Який увібрав у себе характерні риси, властиві багатьом предметам, явищам. Гоголь був одним із найбільших у світі творців типових, узагальнених образів (Максим Рильський, III, 1956, 217).