в означеннях
Тлумачення, значення слова «узаконений»:

УЗАКО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до узаконити. Ще й сьогодні ми «хворіємо» на недооцінку теорії перекладу; вона, як і критика перекладу, поки що не узаконена як галузь літературознавства (Літературна Україна, 25.IV 1969, 4); — Візьміть її до себе, Марино Михайлівно, — все ще усміхаючись, сказав майор Стрепет, — у вас там знайдеться місце. Так було узаконене перебування Насті Корнієнко у танковій бригаді (Вадим Собко, Кавказ, 1946, 9);
//  узаконено, безос. присудк. сл. — Треба тісніше об'єднатися бідноті з батраками економії. Щоб не куркулі вершили справи у вас там на селі, а ви, біднота.. Тим більш, що це тепер уже ленінським декретом узаконено (Андрій Головко, II, 1957, 501).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 403.

Коментарі (0)