УЗБО́ЧИНА, и, жін. Те саме, що узбіччя. Пролунали перші постріли, коні шарахнулись на узбочину (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 375); Не по інших законах той вихор летить і руйнує, Як і спокійний струмок, що, набравшись води дощової, Буйно з узбочин гірських течією могутньою рине (Микола Зеров, Вибр., 1966, 131).