УЗГО́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., УЗГО́ДИТИСЯ, иться, док.
1. Характеризуватися відповідністю до чого-небудь, єдністю з чимсь. Новгородський літопис правильний усіма своїми визначеннями, що стосуються астрономічних явищ. Вони узгоджуються з сучасними науковими даними (Знання та праця, 1, 1966, 11).
2. грам. Стояти в такому ж роді, числі та відмінку або в такій же особі, в яких стоїть підпорядковуюче слово. Присудок узгоджується з підметом у роді, числі, особі..
3. Пас. до узгоджувати 1. Мануфактури [у XVIII-XIX ст.] випускали килими певного призначення: долівкові і настінні. Художнє оформлення їх часто узгоджувалось з загальним стилем архітектури і декоративного оздоблення приміщення (Народна творчість та етнографія, 2, 1963, 63).