в означеннях
Тлумачення, значення слова «ужиток»:

УЖИ́ТОК (ВЖИ́ТОК), тку, чол.

1. Використання, застосування чого-небудь; користування чим-небудь. Порох, який приніс капітан, лишився без ужитку (Іван Франко, VI, 1951, 159); Водички з джерела лиш на потреби вжитку ледве вистачає (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 102); Тут [в МТС] стільки машин стоїть без ужитку, і в той же час в одному Кам'яному Броді непочатий край роботи! (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 180); Олесь Гончар тяжіє до надання слову більшого значення, ніж те, що воно має в буденному вжитку, він робить його місткішим, вагомішим (Радянське літературознавство, 4, 1968, 46). Бути в ужитку — бути у користуванні, застосуванні; Виходити (вийти) з ужитку див. виходити; Предмети (речі) домашнього (хатнього) вжитку — предмети (речі), якими повсякденно користуються в побуті; Предмети (товари) широкого вжитку — предмети (речі), які мають широке використання, застосування. Небаченими темпами розвиватиметься виробництво продуктів харчування, одягу, взуття та інших товарів широкого вжитку (Комуніст України, 8, 1964, 8); Увійти в [широкий, щоденний] ужиток — почати широко використовуватися, щоденно застосовуватися. Все гребла [Соломія] в свою скриню, складала в торбину срібні полтиники й карбованці, що тоді ввійшли в ужиток (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 136); В щоденний ужиток радянського народу все більше входить правило: «Всі за одного і один за всіх» (Комуніст України, 6, 1960, 51).

2. перев. мн., заст. Майно, добро; достатки. Великі болота-багнюки Поганськими вжитками гатили [русини]. — І саквами, й опанчами, й кожухами, І всяким добром половецьким Мости мостили (Панас Мирний, V, 1955, 264); — Хіба ж ви не знаєте, що на мужицьких ужитках хирляві та кволі вимирають (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 381).

3. розм. Користь, вигода. В млині робота не важка, Та не який од неї й вжиток (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 363); Вона ще вчора надумала, що з нашого закохання нічого не буде — ні щастя, ні вжитку (Марко Вовчок, VI, 1956, 276); Все треба було зрозуміти й зробити в одну хвилю, поки дараба не пролетить нас. бо інакше керма пішла би на воду, і там уже з неї нема вжитку (Гнат Хоткевич, II, 1966, 396).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 402.

Коментарі (0)