в означеннях
Тлумачення, значення слова «уживатися»:

УЖИВАТИСЯ 1 (ВЖИВАТИСЯ), ається, недок.

1. Мати застосування; використовуватися. Я хочу видіти, як моє добро уживатиметься (Словник Грінченка); Читала я раз.. переклад «Тараса Бульби» по-французьки, взагалі він дуже гарний, але в тих місцях, де вживаються народні вирази, то дуже смішно виходить в дослівнім перекладі (Леся Українка, V, 1956, 10); По правді скажу: не подобались мені всі ті [вірші], де уживаються нові слова, виковані з чужих мов (Панас Мирний, V, 1955, 377).

2. Пас. до уживати. Вздовж стін [світлиці] стоять широкі ослони, застелені різнобарвними, дуже красними килимцями місцевого виробу (властиво, плахти, котрі уживаються жінками як спідниці) (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 402.

Коментарі (0)

УЖИВАТИСЯ 2 (ВЖИВАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УЖИТИСЯ (ВЖИТИСЯ), уживуся, уживешся, док.

1. з ким. Живучи, працюючи, перебуваючи певний час разом, звикати один до одного; зживатися з ким-небудь або між собою, налагоджувати мирне життя. — Чула я, що й по три невістки з дітворою вкупі вживались (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 316); Ніхто не вірив, що Груня вживеться з свекрухою (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 224); На велику досаду цариці і панства — Сковорода не міг ужитися з ними (Павло Тичина, III, 1957, 214); Минулого року вона вийшла заміж. Та з чоловіком не вжилася (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 215);
//  без додатка. Співіснувати (про тварин, рослини і т. ін.). В [Біловезькій] Пущі уживається 856 видів деревних, чагарникових і трав'яних рослин (Наука і життя, 1, 1966, 32).

2. де, у що. Звикати до життя на новому місці, в нових умовах; пристосовуватися. Незважаючи на якусь невидиму стіну, що виникала між ним і мешканцями Дорнау, капітан звикав до цього міста, вживався в нього (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 8); Вона відразу вжилася в гірську атмосферу і ввела в неї дітей (Гнат Хоткевич, II, 1966, 12); — Сумуєш, господине? — питає циганка і сідає біля її ніг. — Важко ужитися орлиці в неволі (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 25); Вона подумала, чи не з ледарів хлопець, що, не ужившись на одній роботі, шукає іншої, легшої, як то часом здається збоку (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 193).

3. перен. Існувати поруч, не виключаючи одне одного, взаємодіяти з чим-небудь або між собою. Сплуталися нові церковні закони з звичаями старими, одні одних доповнювали і уживалися поруч (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 517); В кремезному, дужому і загартованому тілі матроса уживалась мужня душа і ніжне серце (Юрій Смолич, VI, 1959, 15); Оспівана в піснях гордість [циганів] якось неймовірно уживається з постійним приниженням (Дмитро Ткач, Арена; 1960, 12); — Сього вечора я допевнилась, що концерти і сповнення обов'язку не можуть разом ужитись (Леся Українка, III, 1952, 536).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 402.

Коментарі (0)