в означеннях
Тлумачення, значення слова «узятий»:

УЗЯ́ТИЙ (ВЗЯ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до узяти 1—10, 16—18. У кожного з них чи обріз у руках, чи наган, чи невідомо де взятий пістолет (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 12); Місто було взяте без бою (Петро Панч, Іду, 1946, 74); Матня та Пацюк узяті в двір ще малими підлітками (Панас Мирний, I, 1949, 261); Вона [Явдоха] узята була у Липці аж із самісінького Харкова (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 11); Взятий партією курс на створення найпередовішого в світі суспільного виробництва.. забезпечує найповніше використання переваг соціалізму (Літературна Україна, 10.XI 1970, 1);
//  узято, безос. присудк. сл. Катеринка як довідалася на другий день, що Дмитрика взято, — мов скам'яніла, мов заніміла (Гнат Хоткевич, II, 1966, 90); За кілька хвилин «бій» скінчено. Висоту взято (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 80); О, сей ранок буде мій! Від життя так мало взято, А я хочу ще багато У дорозі життєвій! (Микола Вороний, Вибр., 1959, 142).
 Разом узяті (узяте) — уживається при виділенні, називанні в розповіді кого-, чого-небудь як єдиного цілого. — Бунтують наші мужики [проти поміщиків]. На Кавказі — війна з горцями. Усе це, разом узяте, так налякало наш уряд, що він ще дужче затягнув зашморг на шиї нещасної Росії (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 413); Буде кохатися [Тадей] в природі і чути себе набагато щасливішим за всіх разом узятих Стадницьких (Михайло Стельмах, I, 1962, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 412.

Коментарі (0)