УЗНАКИ́ (ВЗНАКИ́), присл.
1. Відчутно (перев. з
негативним відтінком).
Даватися (датися) взнаки кому: а) ставати для когось
дуже відчутним, будучи важким, неприємним. Шляхтова
лежить од Щавниці всього-на-всього за три верстви,
але ті три верстви далися нам добре взнаки (Нечуй-Левицький,
II, 1956, 400); Микола згадував окремі епізоди, які,
мабуть, дались найбільш йому взнаки (Петро Панч, В дорозі,
1959, 198); б) (тільки док.) показати себе;
запам'ятатися, зробивши щось неприємне. Коли так, вона знайде
суд на них, вона ще дасться їм узнаки (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
56); Українські буржуазні націоналісти добре далися
взнаки трудящим Західної України (Юрій Мельничук, Поріддя..,
1959, 3).
2. у знач. присудк. сл. Бути знайомим. З ненавистю розглядав [Когут] почерк. Ой, взнаки йому ця рука! (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 426).