в означеннях
Тлумачення, значення слова «узор»:

УЗО́Р, у, чол. Малюнок, що становить певне поєднання ліній, фігур, кольорів та їх відтінків і т. ін. (звичайно на вишивці, мереживі, орнаменті тощо); візерунок. Композиція вишивки — це творчо обдумане сполучення різних елементів узору (Українське народне художнє вишивання, 1958, 72); Пояси їх усіх [знатних жінок], уставки на грудях і плечах, намітки на головах ткали чудові київські майстри, що брали узори з квітів, трав, дивних звірів (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 148); Мати показала їй новий узор, обіцяла дістати заполочі, щоб його вишити (Микола Олійник, Леся, 1960, 12); Очі вбирали заробітчанкам розписані барвистими узорами миски та полумиски (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 26);
//  Мальовниче розміщення наморозі на шибці, світла й тіней на якійсь поверхні і т. ін. Він одвернувся до вікна і якийсь час дивився крізь морозний узор на шибці у тьмяний, завірюхою закаламучений нічний степ (Андрій Головко, II, 1957, 429); Мерехтить на землі сонячне сяйво, пробиваючись примхливими узорами поміж розімлілим листям (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 536).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 409.

Коментарі (0)