в означеннях
Тлумачення, значення слова «в'ялий»:

В'Я́ЛИЙ, а, е.

1. Який перестав бути свіжим, соковитим; зів'ялий (про рослини). Запахла осінь в'ялим тютюном (Максим Рильський, I, 1956, 63); Згадай же ти кохання наше, останній запах в'ялих трав (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 38);
//  Позбавлений свіжості, пружності; зморшкуватий (про шкіру на обличчі тощо). Її в'яле обличчя стягнулось, погляд твердий, і в кожній закрутці срібного волосся — рішучість (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 250); Ця поза невигідно випинає її [княгині] незрілі форми і на гармошку збирає в'ялу шкіру на шиї (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 176).

2. перен. Те саме, що млявий. Другий же брат Пандаром звався, І вищий од верстви здавався, Та в'ялий, мов верблюд, тинявсь (Іван Котляревський, I, 1952, 238); Другого дня скрізь було тихо. Люди ходили в'ялі, спорожнені наче, ліниві (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 93); В'ялою ходою простував подвір'ям (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 27).

3. рідко. Те саме, що в'ялений. Аж ось — і сама приїхала.. Піщани тільки забачили свою «молоду» ззаду — високу, суху, як в'ялу тараню (Панас Мирний, II, 1954, 96).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 798.

Коментарі (0)