в означеннях
Тлумачення, значення слова «в'язати»:

В'ЯЗАТИ, в'яжу, в'яжеш, недок., перех.

1. у що, чим і без додатка. З'єднувати, скріплювати що-небудь, обвиваючи мотузкою і т. ін.; зв'язувати. Вона.. назбирає і ягоди, і листя, та в'яже у пучечки (Марко Вовчок, VI, 1956, 338); А вона в'язала росяні снопи, Колосок зривала з кожної копи (Платон Воронько, Славен мир, 1950, 109);
//  з ким — чим і без додатка, перен. Єднати, сполучати Люди не йшли, а бігли, і були рухи в них такі вільні та жваві, немов хліборобська праця ніколи їх не в'язала (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 429); Тілько тепер він почув, як сильно він полюбив сю дівчину, яка магічна сила в'яже його з нею (Іван Франко, VII, 1951, 243);
//  Прив'язувати до чого-небудь. Верба росла, до неї в'язали ковалі коней (Юрій Яновський, I, 1958, 328);
//  у що і без додатка. Поклавши що-небудь на хустку, скатертину і т. ін., з'єднувати їх кінці у вузол; зав'язувати. В'язали клунки й ховали все, що тільки можна було сховати (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 227); Маруся-білоруся Хліб в хустинку в'яже (Андрій Малишко, II, 1956, 212).

2. Обвивати мотузкою руки або ноги, позбавляючи кого-небудь свободи руху; зв'язувати. Беріть мене! беріть, в'яжіте, Ведіть до пана у світлицю! (Тарас Шевченко, II, 1953, 100); Злобителі мені в'язали руки (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 62); Якщо ти фахівець абиякий, то тільки електромашинка загуде, овечка в тебе рветься, б'ється під руками, мусиш її в'язати. А найвищий клас — це коли стрижеш і не в'яжеш (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 58);
//  перен. Позбавляти можливості вільно, самостійно діяти. — Простий, скромний одяг самому мені подобається дуже, бо він мене нічим не в'яже (Агатангел Кримський, А. Лаговський, І—II, 1905, 73); Маруся не знала, як себе вести. Сьогодня [сьогодні] щось в'язало її (Гнат Хоткевич, II, 1966, 150); Семидочний був скупий на слова, можливо, його в'язав незвичайний вигляд їдальні, де в паркеті, мов у воді, відбивався його вицвілий костюм (Петро Панч, В дорозі, 1959, 150).

3. Плести що-небудь спицями, гачком і т. ін. Чорнявий чоловік старі нерети понаправляв і почав в'язати новий (Марко Вовчок, VI, 1956, 233); В кутку біля настільної лампи бабуся в'язала мені рукавицю (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 21).
І лик (лика) не в'яже див. лико.

4. також без додатка, мед. Утворювати з білками тканин організму нерозчинні сполуки, припиняючи запальні процеси.

5. також без додатка, спец. Мати властивість склеювати, скріплювати тверді матеріали (про розчин вапна, цементу і т. ін.).

6. Скріплювати дерев'яні частини будівлі врубуванням.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 796.

Коментарі (1)