в означеннях
Тлумачення, значення слова «в'язь»:

В'ЯЗЬ 1, і, жін.

1. У будівництві — спосіб скріплювання дерев'яних частин будівлі врубуванням. Округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в'яззю випинаються дугові фронтончики (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 83).

2. бот. Те саме, що зав'язь. Онисько знайшов аж десять стиглих кавунів, у котрих коло хвостика кучерява в'язь поприсихала (Нечуй-Левицький, I, 1956, 503); Старий підходить до озера, на якому ворушаться, надвечірні дукати сонця і перша в'язь молоденької, дрібної, мов просо, ряски (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 434).

3. Вид старовинного декоративного письма, у якому окремі літери й слова зливаються в суцільний орнамент. Над дверима слов'янською в'яззю напис: «Українська книгарня» (Андрій Головко, II, 1957, 450); Дрібною арабською в'яззю, але ще не задавненим чорнилом було там написано: «Аллагу акбар» (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 549).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 798.

Коментарі (0)

В'ЯЗЬ 2, я, чол. Прісноводна риба родини коропових.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 798.

Коментарі (0)