в означеннях
Тлумачення, значення слова «в'язкий»:

В'ЯЗКИ́Й, а, е.

1. Клейкий, тягучий. З силою вганяти обушок.. не слід, бо віск в'язкий, обушок загрузає по самий держак (Петро Колесник, Терен.., 1959, 210); Для змащування в літній період мастило повинно бути більш в'язким, а в зимовий — менш в'язким (Пересувні кінопроектори, 1959, 154);
//  Який засмоктує; грузький, липкий, тванистий. Ноги пірнають в якісь в'язкі мочарі (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 58); При достатній зволоженості вони [солонці].. надзвичайно в'язкі і повільно підсихають (Наука і життя, 11, 1956, 24);
//  перен. Якого важко позбутися; чіпкий. Напруженням мозкової волі він струсив із себе в'язкий острах і сміливо глянув Тучинському в очі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 344).

2. Те саме, що в'яжучий. Перемелює [бетонний завод] на своїх велетенських жорнах камінь, пісок і цемент, видаючи готову в'язку масу у відкриті кузови автомашин (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 159).

3. Який під впливом зовнішніх сил здатний деформуватися, не руйнуючись (про тверді тіла); протилежне крихкий, ламкий. В'язка сталь.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 797.

Коментарі (0)