в означеннях
Тлумачення, значення слова «в'язниця»:

В'ЯЗНИ́ЦЯ, і, жін. Приміщення, де тримають в'язнів. Чи правда, що губили Пилипка в в'язниці? (Словник Грінченка); Хмельницький, засуджений гетьманом Потоцьким на смерть, утік із в'язниці і прямував на Січ (Іван Франко, IV, 1950, 174); Кинути можна співця до в'язниці, — Пісню ж його не посадиш за грати (Любов Забашта, Вибр., 1958, 60);  * Образно. У Російській імперії розправлялися з «інородцями» за те, що вони хотіли волі. Недаром колишню Росію звуть «в'язницею народів» (Олесь Донченко, I, 1956, 127).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 797.

Коментарі (0)