в означеннях
Тлумачення, значення слова «в'їдливий»:

В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ), а, е.

1. Те саме, що настирливий 1; причепливий. Нічого було діяти: від уїдливого хлопця ніяким чином не можна було одв'язатися (Любов Яновська, I, 1959, 274); — «Таке воно вредне та в'їдливе. Хочеш чи не хочеш, а на чорне біле кажи. Ніколи не забуде, помститься». Це вони говорили про Масла (Антон Хижняк, Невгамовна. 1961, 8);  * Образно. Він намагався відганяти уїдливу і гірку думку про батька, маму і про свої неблискучі перспективи (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 120);
//  Дошкульний, невідв'язний (про комах). Буланий.. почав обмахувати хвостом уїдливих мух (Панас Мирний, I, 1954, 267); На балконі ще можна було жити,.. зате напосідали такі лихі та в'їдливі комарі, що не можна було втриматися (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 110);
//  Який набридає, дратує (про однотонне безперервне звучання). Він навіть почув тонке і уїдливе тремтіння потужних стабілізаторів і клацання чутливих лічильників (Натан Рибак, Час, 1960, 103); В'їдливий писк кулі, що, здавалося, пролетіла над самим вухом, вивів його з оціпеніння (Михайло Стельмах, II, 1962, 200).

2. Який любить вражати, ображати когось. — В самого така ясочка,.. сердита,.. та язиката, та уїдлива (Марко Вовчок, VI, 1956, 287);
//  Ущипливий, їдкий. Її допікали гіркими назвами, уїдливими докорами, вибивали паничем очі, звали латаною... (Панас Мирний, IV, 1955, 37); Шугалія навіть озирнувся, але не помітив того, хто сказав ці уїдливі слова (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 405).

3. Який глибоко проникає, просякає в що-небудь; їдкий. [Лена:] 6 в нас скипидар, такий смердючий та уїдливий, що аж у носі дере (Іван Кочерга, II, 1956, 188); — Ні, ні, до чого я веду? — говорив Кужель, попахкуючи товстою цигаркою і кривляючись від уїдливого диму (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 46).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 694.

Коментарі (0)