в означеннях
Тлумачення, значення слова «в'юнкий»:

В'ЮНКИ́Й, а, е.

1. Який швидко рухається, вигинаючись, звиваючись; верткий. В'юнкий хлопчак вимахував у повітрі кількома примірниками бажаного номера (Степан Васильченко, I, 1959, 365); Зелена в'юнка ящірка враз завмерла: зовсім недалечко від неї ворухнувся в пшениці зарослий бородатий чоловік (Олесь Донченко, I, 1956, 60);
//  Гнучкий. Вийся, хмелю, зелено і злотно По в'юнкій та молодій лозі (Андрій Малишко, I, 1956, 350).

2. Який проходить, пролягає, протікає і т. ін. непрямо, вигинаючись, петляючи. Вікна паничевого дому курились димом, Вогонь ліз по завісах, в'юнкий, веселий (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 90); В'юнка стежка;
//  Який закручується, кучерявиться (про волосся, хміль і т. ін.). За вухами ж майоріло зовсім сиве, але в'юнке, як і колись, волосся (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 535).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 795.

Коментарі (1)