ВАГА́РКА, и, жін. Жіночий рід до вагар. Жила собі, працювала вагаркою (Остап Вишня, II, 1956, 35); Серед зміни прибігла вагарка (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 191).
ВАГА́РКА, и, жін. Жіночий рід до вагар. Жила собі, працювала вагаркою (Остап Вишня, II, 1956, 35); Серед зміни прибігла вагарка (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 191).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.