ВАКУВА́ТИСЯ, ується, недок., розм. Те саме, що вакувати 1. — Оце тобі земля й воля! — сплеснув руками Вересай. — Ну, коли так, то нехай земля вакує ться (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 187); — Добру нічого вакуватись без догляду (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 115).