в означеннях
Тлумачення, значення слова «валяти»:

ВАЛЯТИ, яю, яєш, недок.

1. перех. Те саме, що валити 1 1. Авентій був розбійник з пупку, Всіх тормошив, валяв на купку (Іван Котляревський, I, 1952, 195); На вулицях вітер валяв старі тини, на дахах гримів залізною бляхою (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 75); І чути юні голоси На молодій будові, Яка на щастя ожива, — Ось-ось задимлять труби, І як валяють дерева Свалявські лісоруби (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 43).
Валяти з ніг — те саме, що Валити з ніг (див. валити 1). Та віє вітер, повіває, А журба ж мене з ніг валяє (Українські народні ліричні пісні, 1958, 343).

2. перех. Забруднювати. Помалу ступайте, Пилу не збивайте, Шмаття не валяйте (Павло Чубинський, III, 1872, 34).

3. перех. Розминаючи і дуже ущільнюючи, збивати (з вовни, шерсті, пуху тварин і т. ін.). Кульжан виявилася надзвичайно здібною і в тринадцять років вміла і шити, і варити, і валяти повсть (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 59); Спеціальні робітники валяли сукно, стригли, ворсували, фарбували (Історія середніх віків, 1955, 166).

4. неперех., наказ. сп. валяй (валяйте), розм. Має знач. спонукання до дії. — Зашифрувала? Валяй далі: «Підпільний райком продовжує свою роботу» (Юрій Яновський, I, 1954, 153); — Гм... За дверима поплескати язиками хочеться, — блискав Лозовий своєю білозубою, ясноокою, посмішкою... Гаразд, валяйте (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 284).
Валяти дурня див. дурень.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 287.

Коментарі (0)