ВАЛКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., с. г. Збирати, згрібати, складати у валки (сіно, сніг і т. ін.). Переобладнаними сінокосарками можна косити і валкувати зернобобові культури (Колгоспник України, 9, 1960, 23).
ВАЛКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., с. г. Збирати, згрібати, складати у валки (сіно, сніг і т. ін.). Переобладнаними сінокосарками можна косити і валкувати зернобобові культури (Колгоспник України, 9, 1960, 23).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 285.