в означеннях
Тлумачення, значення слова «ванна»:

ВА́ННА, и, жін.

1. Велика довгаста посудина для миття і купання. Чи купили ванну, купаєшся? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 135); Марія прочитала суворе розпорядження про те, щоб у всіх будинках було опечатано крани у ваннах, умивальниках (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 117).

2. Процес миття, купання у такій посудині. Софія, прийнявши ванну й одягнувши халат, влаштувалась у м'якому кріслі біля каміна (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 163);
//  Занурення оголеного тіла або якоїсь його частини на певний час у воду чи інше середовище (грязь) з лікувальною метою. Нічого нового він [лікар] мені не сказав: ванни ті ж самі, температури тієї ж самої (Леся Українка, V, 1956, 13); В клініці вам робитимуть ванни, перев'язки (Олесь Донченко, V, 1957, 341); Поїздка на південь, морські ванни та лиманові грязі, хоч і поправили трохи здоров'я, повністю проте на ноги не поставили [Лесю] (Микола Олійник, Леся, 1960, 127).

3. Лікування, зміцнення тіла діянням чого-небудь (повітря, сонця і т. ін.) на його поверхню. Погода тут [у Криму] чудесна, беру сонячні ванни, вигріваюся на сонці (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 396); Повітряною ванною називають перебування оголеної або напівоголеної людини на відкритому повітрі в затінку чи в кімнаті (Наука і життя, 7, 1956, 17).

4. У різних галузях техніки — відкрита посудина або апарат, в якому міститься рідке середовище (розчин, розплав). -Зміна анодників [робітників].. вирішила перебудувати роботу в усіх своїх ланках і забезпечити високоякісне обслуговування електролізних ванн меншим числом робітників (Радянська Україна, 16.VII 1961, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 289.

Коментарі (0)