ВАРЕ́ННЯЧКО, а, сер. Пестл. до варення. — Вареннячко пробуй, сама недавно зварила, — пригощала вона хлопця (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 152).
ВАРЕ́ННЯЧКО, а, сер. Пестл. до варення. — Вареннячко пробуй, сама недавно зварила, — пригощала вона хлопця (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 152).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 292.