ВАРИТИ, варю, вариш, недок., перех. і без додатка.
1. Кип'ятити у воді або в іншій рідині якісь харчові
продукти і т. ін., готуючи страву, напій. Огонь на дворі
розвели І м'яса в казани наклали, Варили страву і
пекли (Іван Котляревський, I, 1952, 90); Найшли зілля, накопали І стали
варити (Тарас Шевченко, II, 1953, 114); — Моя стара кожного
дня два чавуни борщу варить і дві макітри пирогів пече
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 325);
// Готувати за допомогою вогню
(обід, вечерю і т. ін.). Жінки вечерю варять (Нечуй-Левицький,
I, 1956, 63); Тьотя Уля будинком для приїжджих
завідувала і обіди їм варила (Остап Вишня, I, 1956, 423);
[Анзорге:] На ті гроші вари, пали, одягайся, взувайся
(Леся Українка, IV, 1954, 218); — їсти й не думають варити.
Біс його знає, що в цій хаті робиться (Василь Кучер,
Чорноморці, 1956, 73);
// Готувати горілку, пиво і т. ін.,
застосовуючи ряд процесів, одним з яких є кип'ятіння або
випаровування. — Нам уже дома горілки варити
заказано (Панас Мирний, I, 1954, 184); — Кажуть, ка
кременецькому пивзаводі технологом працює латиш, — раптом
звернувся Лубенець до Кошика. — А латиші, я чув,
майстри варити пиво (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 152);
// спец. Виготовляти, розтоплюючи або піддаючи
кип'ятінню (смолу, сталь, скло, мило і т. ін.). Цю смолу
тут-таки варили в казанах два запоріжці (Олександр Довженко, I,
1958, 227); І спокійно на Уралі Сталевари варять сталь
(Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 62); Усяку сталь уже
навчилися варити мартенівці (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952,
230).
♦ Варити воду з кого — постійно, без причини
виявляти незадоволення кимсь, ставити непослідовні,
суперечливі вимоги. Підпара варив з челяді воду. Йому
все було мало роботи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 51); Дівчата
вже цілковито поінформовані про юного, сором'язливого
тракториста, з якого можна варити воду (Юрій Яновський,
II, 1954, 30); Голова (казанок) варить у кого,
чий — людина добре розуміє, орієнтується. Певно, спросоння в мене
голова не дуже варила, бо я майже нічого не міг збагнути
(Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 48); — Казанок твій варить,
інших критикувати вже вмієш, а ось як ти сам житимеш?
(Олесь Гончар, Тронка, 1963, 100).
2. перен. Робити гаряче, душно, парко. Він упрів. Товста чумарка варить його (Іван Микитенко, II, 1957, 160).