ВАТАЖКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., розм. Бути ватажком, керувати ватагою. — А що, боярине, — крикнув Максим, — ..Хіба ж не стидно тобі, старому рицареві, ватажкувати над такими бездухами, що тільки в юрбі смілі, мов барани? (Іван Франко, VI, 1951, 83).
ВАТАЖКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., розм. Бути ватажком, керувати ватагою. — А що, боярине, — крикнув Максим, — ..Хіба ж не стидно тобі, старому рицареві, ватажкувати над такими бездухами, що тільки в юрбі смілі, мов барани? (Іван Франко, VI, 1951, 83).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 297.