ВА́ТРА, и, жін., діал. Вогнище, багаття. В печі ватра горіла, жінки обід на похорон варили (Марко Черемшина, Тв., 1960, 67); На майдані запалювались ватри, біля яких пританцьовували, гріючись, солдати (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 50); * У порівняннях. — Поверни ти [Вишенський] на Вкраїну, зігрівай нас своїм словом, будь між нами мов та ватра у кошарі пастухів (Іван Франко, XI, 1952, 208).