в означеннях
Тлумачення, значення слова «важіль»:

ВА́ЖІЛЬ, желя, чол.

1. Найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори і служить для піднімання, підважування чого-небудь, зрівноважуючи більшу силу за допомогою меншої. Його [злиток] важелі підіймали і кидали (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 216); Майнувши до колодязя, Ілонка з захопленням береться за теплий металевий важіль (Олесь Гончар, I, 1954, 456);
//  Деталь машини у вигляді стрижня з ручкою для регулювання чого-небудь. Рука звично лягла на холодний важіль регулятора (Олесь Донченко, I, 1956, 495); Шофер натиснув на важіль швидкостей, і машина м'яко зашелестіла по дрібній гальці (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 127).

2. перен. Засіб, яким можна надати дії, сприяти розвитку чого-небудь або пожвавити, підсилити діяльність кого-, чого-небудь. Найважливіша вимога правильного стилю партійної роботи — в повну міру використати такий важіль керівництва, яким є політична і організаторська робота в масах (Радянська Україна, 6.I 1955, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 277.

Коментарі (0)