в означеннях
Тлумачення, значення слова «важити»:

ВАЖИТИ, жу, жиш; наказ. сп. важ; недок.

1. неперех. Мати певну вагу. — Малесенькі то малесенькі, а як вдасться часом такий опецьок.. — 15 фунтів важив! (Леся Українка, III, 1952, 746); — Важив я торік сім пудів, а тепер більше, як три, не заважу (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 476).

2. неперех., перен. Мати значення; значити. Що він на своєму господарстві важить? Що він за чоловік? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 271); Авторитет Русевича і його двадцятирічний стаж важать куди більше, ніж два роки роботи.. Розенберга (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 84); І він побачив, що часто зовсім незначна на перший погляд деталь у роботі важила надзвичайно багато (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 55); Для нас багато важить думка, розум, досвід простої трудової людини (Олесь Гончар, II, 1959, 398).

3. перех. Визначати вагу чого-, кого-небудь. Там важили барила з сахаром і накладали на хури (Нечуй-Левицький, III, 1956, 323); З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії.., важив на аптекарських тендітних терезах білі порошки (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 31).

4. неперех., на кого — що. Розраховувати, сподіватися мати своїм. На віщо ж ти важиш: Чи на мою ясненькую зброю, Чи на мого коня вороного, Чи на мене, козака молодого? (Українські народні думи.., 1955, 6); Мотря важить на іншого... на того Гайдученка... (Марко Вовчок, VI, 1956, 276);
//  Замірятися, зазіхати. Хто на моє здоров'я важить, той (сам його) не має (Номис, 1864, № 3823); — Ой, се він [чарівник] на мою душу важить! — простогнав Кабан (Іван Франко, IV, 1950, 90); Як сміють.. важити на їхній спокій? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 102).

5. неперех., чим. Ризикувати, наражати на небезпеку. Не раз, не два через плоти лазив, не раз я, не два здоров'ям важив (Павло Чубинський, V, 1874, 79); Люди твої ведуть мене, важать своїм життям, передають все далі й далі на схід (Юрій Яновський, I, 1958, 304).
Важити своєю головою — піддавати своє життя смертельній небезпеці. Він [Гармаш] ходив зосереджений, задуманий.. Ще б пак! Стільки перетерпіти, висіти на волосині від. смерті! Чи міг ще раз важити своєю головою? (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 220).

6. неперех., на що, перен., рідко. Зважати, брати до уваги. На небезпечності не важив бойові, А слави не шукав, лише добра народу (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 324); — Важимо на ваші літа й присуд той відкладемо (Іван Ле, Україна, 1940, 212).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 277.

Коментарі (0)