ВБУВА́ТИ (УБУВА́ТИ), аю, аєш, недок., ВБУ́ТИ (УБУ́ТИ), вбую, вбуєш, док., перех., розм. Те саме, що взувати. Як Насточка вбувала, вбувала [чоботи], Вся діброва палала, палала (Українські народні ліричні пісні, 1958, 78); Вбув [Панько] великі чоботи, надяг кожух (Лесь Мартович, Тв., 1954, 158).