в означеннях
Тлумачення, значення слова «вдалий»:

ВДА́ЛИЙ (рідко УДА́ЛИЙ), а, е.

1. Який закінчився удачею; успішний. Недаремно кажуть, що революція є вдалий бунт, а бунт є невдала революція (Ленін, 8, 1949, 81); Він [мисливець] напружує всі свої сили, щоб полювання було справді вдалим (Максим Рильський, III, 1956, 128).

2. Який цілком відповідає певним вимогам; гарний. Бжеський дивився на портрет, розумів, що він дуже вдалий (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 15); Але навіть тоді, коли ви все це гаразд обміркували, то хтозна, чи можна вважати ваш вибір за вдалий (Олесь Донченко, I, 1956, 459).

3. на що. Який має хист до чогось. От, невеличкий чоловік, русявий, в літах вже був,.. усе всміхнутий, все на жарти вдалий (Іван Франко, XIII, 1954, 56).

4. Який точно й виразно передає суть явища; влучний. До того ж і оці оплески, цей гул захоплення, що перехоплювали бодай не часті, але вдалі слова, п'янили Синявіна (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 536); Він почав читати, підносячи вгору палець, коли хотів звернути увагу учнів на якесь особливо вдале місце (Олесь Донченко, V, 1957, 428).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 309.

Коментарі (0)