ВДЕСЯТЬО́Х (УДЕСЯТЬО́Х), присл. У кількості десяти осіб. — Як був я в заброді, так ми раз неводом кит-рибу спіймали, — жуючи сало, сказав Павло. — Та й який же він? — Такий, як корова. Вдесятьох ледве на берег витягли. — Може, то не кит? — допитувався Марко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 248).