в означеннях
Тлумачення, значення слова «вдячний»:

ВДЯ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який відчуває вдячність до кого-, чого-небудь. Сам [Павло] ні до кого не обзивався, немов не смів, а як коли до його хто обізветься, то такий він вдячний, радий такий! (Марко Вовчок, I, 1955, 179); Я дуже і дуже був би вдячний Вам за поміч у сій справі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 231); Ми радянській владі вдячні, вдячні Партії за все (Павло Тичина, II, 1957, 238);
//  Який виражає вдячність. Один вдячний погляд урятованої дівчини проняв Максима наскрізь (Іван Франко, VI, 1951, 19); Хворий відповів блідою вдячною усмішкою (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 43).

2. Який виправдовує покладені на нього надії, ставлення до нього і т. ін. — І нічого, крім мрій, мені не зосталося, — скаржиться шофер, знайшовши вдячного слухача, — а колись було... Хто перший пілот в ескадрильї? Я (Юрій Яновський, II, 1954, 184).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 314.

Коментарі (0)