Словник української мови

ВДОВО́ЛЕНИЙ, ВДОВО́ЛЕНІСТЬ, ВДОВО́ЛЕННЯ, ВДОВО́ЛЕНО, ВДОВОЛИ́ТИ, ВДОВОЛИ́ТИСЯ, ВДОВОЛЯ́ТИ, ВДОВОЛЯ́ТИСЯ, ВДОВОЛЬНИ́ТИ, ВДОВОЛЬНИ́ТИСЯ, ВДОВОЛЬНЯ́ТИ, ВДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ див. удоволений, удоволеність і т. д.