ВДУ́МЛИВІСТЬ, вості, жін. Властивість за значенням вдумливий 1. Вдумливості йому тоді не вистачало (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 205); Критичні статті і висловлювання тов. Крупської говорили про вдумливість і чуйність друга і товариша (Літературна газета, 28.II 1939, 1).