в означеннях
Тлумачення, значення слова «вдумливий»:

ВДУ́МЛИВИЙ, а, е.

1. Здатний серйозно, зосереджено думати, мислити, заглиблюватися в суть чого-небудь. Обличчя здавалося вирізьбленим скупою на легкі ефекти рукою вдумливого артиста (Леся Українка, III, 1952, 664); Щорс — підтягнутий, дисциплінований, вдумливий офіцер, що знає своє діло (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 19);
//  В якому виражається серйозність, зосередженість. Третій подорожній, закутаний у парусиновий плащ,.. дивився вдумливими сивими очима на широкий краєвид (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 196); Це ще зовсім молода, трохи сухорлява жінка з вдумливим блідуватим обличчям і проникливим поглядом (Яків Баш, На землі.., 1957, 29).

2. Здійснений на основі глибокого, серйозного роздумування, вникнення в суть питання; продуманий. Парторганізація вдумливою розстановкою сил на робочих місцях створила умови для змагання між людьми (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 184); Головна, істотна риса російських радянських перекладачів Шевченка — це вдумлива і вірна передача непохитного революційного духу поета (Максим Рильський, III, 1956, 104).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 313.

Коментарі (0)