в означеннях
Тлумачення, значення слова «ведмежий»:

ВЕДМЕ́ЖИЙ, а, е.

1. Прикм. до ведмідь 1. Давали Надаремне сто талярів За ведмежу пишну шкуру! (Леся Українка, IV, 1954, 138); Він кладе на стіл копчене ведмеже м'ясо (Олесь Донченко, III, 1956, 54); Засніжені Татри... Ялиці, Смереки та буки ставні, Сліди ланцюжкові лисиці, Ведмежої віддрук ступні (Максим Рильський, I, 1956, 432);
//  Зробл. із шкури ведмедя. Ольга спить, закутана у ведмежу шубу (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 147).

2. перен. Який певними рисами, особливостями нагадує ведмедя або щось властиве йому. Хвиля сорому за себе, за свою ведмежу незграбність залила Федоренкові обличчя гарячим рум'янцем (Яків Качура, I, 1958, 496); Ті рейки простяглися мимо твого лісу, мимо твого ведмежого життя (Олесь Донченко, I, 1956, 432).
Ведмеже вушко: а) те саме, що мучниця; б) народна назва рослин з родів: коров'як (Verbascum), шавлія (Salvia), оман (Inula). Танка рвала рожевий дикий горошок і м'якенькі ведмежі вушка (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 120).
Ведмежий кут — віддалене, глухе місце. Іще ввижалась ніч велика, Матронівки ведмежий кут (Андрій Малишко, I, 1956, 317); Ведмежа послуга — невміла послуга, що завдає тільки прикрості. — Дивись, чи не зробив ти мені ведмежої послуги, виклопотавши землю серед козаків (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 14).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 316.

Коментарі (0)