в означеннях
Тлумачення, значення слова «ведучий»:

ВЕДУ́ЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до вести. Там находився отвір, ведучий до саду Маєвських (Ольга Кобилянська, I, 1956, 227).

2. прикм. Який іде спереду; головний. Враз ведучий танк окутався чорною пеленою, струсонуло землю, в ранковій тиші прогримів перший глухуватий, але сильний вибух (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 30);
//  у знач. ім. ведучий, чого, чол. — Хто перший пілот в ескадрильї? Я. Кого становлять ведучим? Мене (Юрій Яновський, II, 1954, 184).

3. прикм., рідко. Те саме, що провідний. В труді неутомний і здатний до всього — Ведучий в районі Петро-тракторист! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 76).

4. прикм., техн. Який надає руху, обертання іншій частіші механізму, машини. Ведучий диск; Ведуче колесо; Ведучий шків.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 316.

Коментарі (0)