ВЕЛЕЛЮ́ДДЯ, я, сер. Скупчення великої кількості людей. — Як-то нема? — заремствували, загомоніли на велелюдді селяни (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 378).
ВЕЛЕЛЮ́ДДЯ, я, сер. Скупчення великої кількості людей. — Як-то нема? — заремствували, загомоніли на велелюдді селяни (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 378).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 317.